Сторінка вчителя - логопеда

 

Поради для батьків:

  • Не змушуйте дитину займатися артикуляційною гімнастикою тоді, коли їй того не хочеться;
  • Під час занять над розвитком артикуляційного апарату фіксуйте перші ознаки втоми для того, щоб вчасно завершити заняття;
  • На початковому етапі слід акцентувати увагу малюка на положенні органів артикуляційного апарату, використовуючи при цьому дзеркало;
  • Далі слід поступово переходити до відпрацьовування заданих артикуляційних поз без застосування відображення, з орієнтацією вже на власні відчуття й запропонований малюнок;

 

 

Ми маємо надію на те, що подані вправи не тільки зможуть допомогти розвинути артикуляційний апарат вашої дитини, але й досить весело та цікаво провести з нею час.

 

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

 

«Будемо говорити правильно»

Мета артикуляційної гімнастики:

Розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків.

Методичні рекомендації , щодо проведення артикуляційної гімнастики:

Артикуляційну гімнастику слід проводити щоденно, відводячи для неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття. Перед початком роботи вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитина проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігровій формі.

 

 

Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.

Частіше хвалить дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно , спочатку дитині буде важко, але через деякий час ви помітите , що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

 

Поради батькам щодо навчання дітей української мови

Влаштуйте дитині вдома годину української мови, впродовж якої спілкуйтеся з нею тільки цією мовою;

Якщо ви недостатньо володієте українською мовою, запропонуйте їй навчити Вас, влаштовуючи уроки для батьків українською мовою;

Запропонуйте дитині ігри: «Ти запитуй , я відповідаю», «Я запитую, ти відповідай», «Назви посуд», «Назви продукти харчування», «Назви їжу та страви» українською мовою, «Я чемна україночка» (українець) на закріплення української етикетної лексики;

Придбайте дитині вишиванку, вінок та інші прикраси українського вбрання;

Переглядайте разом з дитиною мультфільми і передачі для дітей українською мовою.

 

«Артикуляційні вправи - корисні та цікаві»

Ми правильно вимовляємо різні звуки як ізольовано, так і в мовленнєвому потоці завдяки хорошій рухливості та диференційованій роботі органів артикуляційного апарату. Точність, сила й диференційованість цих рухів. Розвиваються в cialis pas cher дитині поступово, в процесі мовлення. Відпрацювати правильність рухів органів артикуляційного апарату допомагає артикуляційна гімнастика.

Вправи для артикуляційної гімнастики необхідно підбирати, враховуючи ті рухи й положення органів артикуляційного апарату, в результаті яких утворюються звуки, що складають фонетичну систему даної мови. 

 

 

Найрухливішим органом є язик. Він складається із кореня (основа, якою язик прикріплений до під?язикової кістки) , спинки, в якій розрізняють передню, середню, задню частини. Особливо необхідно виділити кінчик язика й бокові краї передньої та середньої частин язика, оскільки від їх роботи залежить якість звуків. Найбільшу ступінь рухливості має передня частина язика і його кінчик. Кінчик язика може опускатися за нижні зуби(при звуках с, з, ц ), підніматися за верхні (призвуках т,д,н), притискатися до альвеол (призвуці л), тремтіти під тиском струменя повітря, що видихається, (при звуці р). передня частина спинки язика може підніматися без участі кінчика язика до альвеол і утворювати з ними щілину (при звуках с, з, ц), підніматися до піднебіння разом з кінчиком язика й утворювати щілину з твердим піднебінням(при звуках ш, ж,щ).

 

Отже, при утворенні різних звуків кожний орган займає певне положення.

 

«Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату дитини»

Недоліки звуковимови у дитини можуть виникати внаслідок слабкості м'язів язика, губ, або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи.

Недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп, та м'якого піднебіння, порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву(з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

  • Не перетирайте, протягом тривалого часу, своїм дітям супи, не перекручуйте м'ясо на м’ясорубку;
  • Обов’язково давайте жувати такі продукти, як: скоринки хліба, сухарики, сушені фрукти (чорнослив, курагу, ізюм), тверді фрукти (яблуко, груша), тверді овочі, як морква, яблуко, огірок;
  • Для покращення звуковимови потрібно щоденно проводити артикуляційні вправи.

 

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

 

Основна мета підготовчого етапу – включити дитину в цілеспрямований логопедичний процес.

Види логопедичної роботи на підготовчому етапі:

  • Артикуляційна гімнастика (комплексні, статичні, динамічні вправи);
  • вправи на формування цілеспрямованого видиху;
  • вправи для розвитку голосу;
  • вправи для розвитку фонематичних процесів;
  • пальчикова гімнастика;
  • логоритміка;
  • логопедичні ігри.

 

 

 

ditlahi


 

Сторінка розваг та спорту

Логопед - педагогічний колектив

МИНДРУЛ Тетяна Павлівна - вчитель–логопед ІІ категорії. Стаж роботи 7 років. Педагогічне кредо: «Дитина – це не посудина, яку треба заповнити, а факел – який треба запалити».
БІЛЯВСЬКА Оксана Миколаївна - вчитель–логопед ІІ категорії. Стаж роботи 5 років. Педагогічне кредо: «Рухаючись вперед, залишатися людиною, з повагою ставитися до інших. Прямувати за своїм серцем і не бути байдужим, бездушним до дітей, які можуть пробудити наші серця, навчити нас жити, відчувати, любити»